Зелений банкінг як інструмент сталого банківництва

Abstract

Зелений банкінг, також відомий як екологічний або сталий банкінг, є одним із головних інструментів сталого банківництва, спрямований  на зменшення впливу фінансового сектору на навколишнє середовище та підтримку сталого розвитку. Розвиток Зеленого банкінгу розпочався кілька десятиліть томута передбачає поступове формування свідомого підходу банків до проблем навколишнього середовища та сталості.

Створення Зеленого банкінгу відбулося у кінці 20-го століття, коли деякі банки у своїй діяльності почали звертати увагу на важливі екологічні та соціальні проблеми. Перші стандарти та методології для оцінки та визначення зелених фінансових продуктів появилися у 2000-х роках, тому цей період і можна вважати періодом активного розвитку Зеленого банкінгу.

Ключовим моментом у розвитку Зеленого банкінгу стало створення Укладу про принципи екологічного банкінгу (UNEP FI) у 1992 році [8].Даний Уклад об'єднав банки та фінансові установи з усього світу з метою створення та просування екологічно відповідальних фінансових проектів. У даному укладі розроблені принципи та рекомендації банкам щодо зеленого фінансування та сталого розвитку.

Зелений банкінг - це концепція, що передбачає, що банківські установи працюють у напрямку сталого розвитку шляхом сприяння екологічній стійкості та зменшенню негативного впливу на навколишнє середовище [3]. Зелений банкінг орієнтований на фінансування проектів, що сприяють впровадженню енергоефективних технологій, відновлювальної енергетики, екологічно чистого транспорту, зелених будівель та інших екологічно орієнтованих ініціатив.