ПАТОФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ ФАНТОМНОГО БОЛЮ: СИМПТОМАТИКА ТА СУЧАСНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ (ОГЛЯДОВА)

Abstract

Фантомний біль є складним нейропатичним больовим синдромом, який виникає у ділянці ампутованої або анатомічно відсутньої частини тіла. Незважаючи на відсутність периферичного анатомічного субстрату, пацієнт може відчувати різноманітні больові та сенсорні феномени, локалізовані в уявній частині кінцівки. Фантомний біль залишається важливою медико-соціальною проблемою, оскільки може суттєво погіршувати якість життя, сон, психоемоційний стан, функціональну активність і процес реабілітації пацієнтів після ампутації [1] За сучасними даними, фантомний біль виникає у значної частини пацієнтів після ампутації, а його патогенез є багатофакторним і включає периферичні, спінальні, супраспінальні та психосоціальні механізми. Однією з центральних концепцій патогенезу є нейропластична перебудова соматосенсорної та моторної кори після деаферентації. Водночас важливу роль відіграють патологічна активність нервових закінчень у куксі, зміни збудливості нейронів задніх рогів спинного мозку, порушення таламокортикальної взаємодії, зміни схеми тіла та формування стійкої больової пам’яті. Клінічно фантомний біль проявляється пекучим, стріляючим, стискаючим, електричним або судомоподібним болем, а також відчуттям незвичного положення, руху чи деформації відсутньої кінцівки. Лікування фантомного болю потребує комплексного мультидисциплінарного підходу. Застосовують фармакологічні засоби, фізіотерапію, дзеркальну терапію, градуйовану моторну уяву, віртуальну реальність, транскраніальну магнітну стимуляцію, нейромодуляцію та, у резистентних випадках, хірургічні методи. Сучасні дослідження свідчать про перспективність індивідуалізованого лікування, орієнтованого на конкретні патофізіологічні механізми болю.