ПОРУШЕННЯ МОЛЕКУЛЯРНО-КЛІТИННИХ МЕХАНІЗМІВ КОНСОЛІДАЦІЇ ПАМ’ЯТІ ПРИ НЕЙРОДЕГЕНЕРАТИВНИХ ПРОЦЕСАХ (ОГЛЯДОВА)

Abstract

Консолідація пам’яті є складним багаторівневим процесом, що забезпечує перетворення нестабільних слідів нейронної активності на тривалі функціональні та структурні зміни в нервовій системі. Важливу роль у цьому процесі відіграє гіпокамп, зокрема його поля CA1 і CA3, де синаптична пластичність, довготривала потенціація, внутрішньоклітинна кальцієва сигналізація, активація CaMKII, PKA, MAPK/ERK, CREB та BDNF забезпечують формування і стабілізацію пам’ятевих слідів. При нейродегенеративних захворюваннях ці механізми поступово порушуються. Найбільш детально такі зміни вивчені при хворобі Альцгеймера, де синаптична дисфункція може виникати ще до значної втрати нейронів. Важливу роль відіграють накопичення амілоїду-β, патологічна модифікація тау-білка, порушення глутаматергічної передачі, дисрегуляція NMDA- та AMPA-рецепторів, кальцієвого гомеостазу, нейрозапалення, мітохондріальна дисфункція та оксидативний стрес. Особливої уваги заслуговує ураження CA1 і порушення функціональної взаємодії CA3–CA1, що призводить до дефектів синаптичної пластичності, повторної активації нейронних ансамблів і системної консолідації пам’яті. Розуміння цих механізмів дозволяє розглядати синаптичну пластичність та гіпокампальні мережі як потенційні мішені для раннього терапевтичного втручання.